БУТИ ДОНОРОМ – КОРИСНО, ПОВАЖНО ТА ПРЕСТИЖНО!
Життя та смерть існують поряд. Сьогодні ми можемо радіти життю і будувати плани на майбутнє, а завтра втрапити в халепу, з якої самотужки не вибратись. Значна втрата крові, що є наслідком тяжких травм або операцій, може призвести до смерті. Порятунком для людини в такому важкому стані є донорська кров – кров іншої людини, яка згодилась віддати частку себе, аби врятувати життя.
З цією метою в усьому світі проводять Дні Донора, коли кожен бажаючий може зробити свій вклад у благодійну справу. Такий День проводився і в Бучі, 6 жовтня, в медико-соціальному центрі, що, за іронією долі, розташований по вул. Жовтневій. «Бучанські новини» не могли пройти осторонь і вирішили влити (у прямому смислі слова) свою частку нарівні з іншими.
Завітавши до Центру о дванадцятій, ми помітили чималу чергу. Левову частку складали студенти Національного гуманітарного інституту – люди віком 18-20 років. Особи, які стали донорами вперше, здавали 340 куб. мм а ті, хто вже мав такий досвід – по 440 кубиків. Здавалося б, «слоняча» доза. Зізнаюсь, нас це також трішки збентежило, проте відступати було нікуди – як кажуть, назвався грибом – залізай у кошик.
Підписавши направлення, «БН» побігли займати чергу на аналіз крові для визначення рівня гемоглобіну та групи – простіше – «кров з пальця». Трохи неприємна, проте необхідна процедура для когось стала несподіваним сюрпризом. Ще б пак, все життя знати, що в тебе перша група, аж раптом довідатись, що насправді – друга! Рівень гемоглобіну визначають (як на мене) в цікавий спосіб – капають крапельку крові у розчин мідного купоросу. Якщо кров не прореагувала (себто не осіла на дно ємності), то рівень надто низький, і людині забороняється здавати кров.
![Увеличить картинку]()
Потім «за розкладом» був медогляд. Нас оглянув дермато-венеролог, а також нам виміряли артеріальний тиск. Далі була черга до останньої кімнати – тієї, де, власне, із пересічних громадян робили донорів. На дверях кімнати висіла табличка «Маніпуляційна. Масажист», тому самим розповсюдженим жартом був заклик проситися на масаж. Другим за популярністю став жарт чоловіка, котрий рвався на прийом до гінеколога. Перед «запуском» усіх поїли солодким та міцним чаєм – він розганяє кров та полегшує її витік з організму.
Щоб не нудьгувати у черзі, «Бучанські новини» почали активно перечитувати бланк направлення, під час якого виявилися цікаві факти: не можна здавати кров, якщо ти хворий на цілу купу болячок; якщо ти за останній місяць чи добу приймав психотропні ліки (цікаво, «аскорбінка» до таких відноситься?), наркотичні засоби та алкоголь. Також під підозрою була сонливість, головні болі, ломота в кістках (журналісти багато бігають - по коридорах за держ службовцями та по вулицях за зірками. Якщо журналіст спить три години на добу, харчується кавою та чіпсами і постійно скаржиться на відсутність часу – це можна вважати причиною сонливості, чи, все-таки, це ознака хвороби?). Напруження зросло, коли виявилось, що донорам не можна надавати сексуальних послуг за плату (я думала –нікому не можна), бути схильним до частої зміни партнерів і недбало відноситись до засобів захисту.
Куди котиться світ?
![Увеличить картинку]()
Час від часу двері таємничої кімнати відкривалися, і ми бачили жахливі кадри – усюди кров у пакетиках, купа трубочок… Черговому бідоласі-донору стало зле – відлежується на кушетці… Оптимізму, самі розумієте, це не надавало.
Коли черга дійшла до нас, «БН» переступили поріг, як кролики в гості до удава. Проте уся процедура виявилася не такою страшною. Навіть цікавою. Сидиш собі, стискуєш кулак і дивишся, як твоє темно-червоне «золото» наповнює пакетик. Набір норми крові для донорського внеску та для аналізів зайняло приблизно хвилин 10-15. Обійшлося без запаморочень, зойків та нашатирю. Зітхнувши з полегшенням, ми поплентались за довідками і талончиками. Окрім грошової винагороди та безкоштовного обіду був ще і пайок. Якщо минулої п’ятниці ви бачили зблідлих людей із пов’язками на руках та з важезними кульками – знайте, то були донори.
Смачно поновивши сили, «Бучанські Новини» дійшли висновків:
- в зробили добру справу, надавши свою посильну допомогу для врятування, можливо, чийогось життя;
- в перевірили стан власного здоров’я, що теж не буває зайвим;
- в як і решта донорів, спровокували свої організми на оновлення складу крові;
- в отримали звільнення на два дня з роботи, грошове заохочення, купу харчів та смачний обід.
А підсумувати можна так – бути донором (якщо стан здоров’я дозволяє) корисно, поважно та престижно! Від думки, що чиїмись жилами, можливо тектиме твоя кров, люди навколо стають ближчими та ріднішими!
![Увеличить картинку]()
Життя та смерть існують поряд. Сьогодні ми можемо радіти життю і будувати плани на майбутнє, а завтра втрапити в халепу, з якої самотужки не вибратись. Значна втрата крові, що є наслідком тяжких травм або операцій, може призвести до смерті. Порятунком для людини в такому важкому стані є донорська кров – кров іншої людини, яка згодилась віддати частку себе, аби врятувати життя.
З цією метою в усьому світі проводять Дні Донора, коли кожен бажаючий може зробити свій вклад у благодійну справу. Такий День проводився і в Бучі, 6 жовтня, в медико-соціальному центрі, що, за іронією долі, розташований по вул. Жовтневій. «Бучанські новини» не могли пройти осторонь і вирішили влити (у прямому смислі слова) свою частку нарівні з іншими.
Завітавши до Центру о дванадцятій, ми помітили чималу чергу. Левову частку складали студенти Національного гуманітарного інституту – люди віком 18-20 років. Особи, які стали донорами вперше, здавали 340 куб. мм а ті, хто вже мав такий досвід – по 440 кубиків. Здавалося б, «слоняча» доза. Зізнаюсь, нас це також трішки збентежило, проте відступати було нікуди – як кажуть, назвався грибом – залізай у кошик.
Підписавши направлення, «БН» побігли займати чергу на аналіз крові для визначення рівня гемоглобіну та групи – простіше – «кров з пальця». Трохи неприємна, проте необхідна процедура для когось стала несподіваним сюрпризом. Ще б пак, все життя знати, що в тебе перша група, аж раптом довідатись, що насправді – друга! Рівень гемоглобіну визначають (як на мене) в цікавий спосіб – капають крапельку крові у розчин мідного купоросу. Якщо кров не прореагувала (себто не осіла на дно ємності), то рівень надто низький, і людині забороняється здавати кров.
Потім «за розкладом» був медогляд. Нас оглянув дермато-венеролог, а також нам виміряли артеріальний тиск. Далі була черга до останньої кімнати – тієї, де, власне, із пересічних громадян робили донорів. На дверях кімнати висіла табличка «Маніпуляційна. Масажист», тому самим розповсюдженим жартом був заклик проситися на масаж. Другим за популярністю став жарт чоловіка, котрий рвався на прийом до гінеколога. Перед «запуском» усіх поїли солодким та міцним чаєм – він розганяє кров та полегшує її витік з організму.
Щоб не нудьгувати у черзі, «Бучанські новини» почали активно перечитувати бланк направлення, під час якого виявилися цікаві факти: не можна здавати кров, якщо ти хворий на цілу купу болячок; якщо ти за останній місяць чи добу приймав психотропні ліки (цікаво, «аскорбінка» до таких відноситься?), наркотичні засоби та алкоголь. Також під підозрою була сонливість, головні болі, ломота в кістках (журналісти багато бігають - по коридорах за держ службовцями та по вулицях за зірками. Якщо журналіст спить три години на добу, харчується кавою та чіпсами і постійно скаржиться на відсутність часу – це можна вважати причиною сонливості, чи, все-таки, це ознака хвороби?). Напруження зросло, коли виявилось, що донорам не можна надавати сексуальних послуг за плату (я думала –нікому не можна), бути схильним до частої зміни партнерів і недбало відноситись до засобів захисту.
Куди котиться світ?
Час від часу двері таємничої кімнати відкривалися, і ми бачили жахливі кадри – усюди кров у пакетиках, купа трубочок… Черговому бідоласі-донору стало зле – відлежується на кушетці… Оптимізму, самі розумієте, це не надавало.
Коли черга дійшла до нас, «БН» переступили поріг, як кролики в гості до удава. Проте уся процедура виявилася не такою страшною. Навіть цікавою. Сидиш собі, стискуєш кулак і дивишся, як твоє темно-червоне «золото» наповнює пакетик. Набір норми крові для донорського внеску та для аналізів зайняло приблизно хвилин 10-15. Обійшлося без запаморочень, зойків та нашатирю. Зітхнувши з полегшенням, ми поплентались за довідками і талончиками. Окрім грошової винагороди та безкоштовного обіду був ще і пайок. Якщо минулої п’ятниці ви бачили зблідлих людей із пов’язками на руках та з важезними кульками – знайте, то були донори.
Смачно поновивши сили, «Бучанські Новини» дійшли висновків:
- в зробили добру справу, надавши свою посильну допомогу для врятування, можливо, чийогось життя;
- в перевірили стан власного здоров’я, що теж не буває зайвим;
- в як і решта донорів, спровокували свої організми на оновлення складу крові;
- в отримали звільнення на два дня з роботи, грошове заохочення, купу харчів та смачний обід.
А підсумувати можна так – бути донором (якщо стан здоров’я дозволяє) корисно, поважно та престижно! Від думки, що чиїмись жилами, можливо тектиме твоя кров, люди навколо стають ближчими та ріднішими!
Про загальну організацію заходу та результати, що увінчали проведення Дня донора, ми розмовляли з Нідією Сидоренко, яка, наразі, виконує обов'язки директора Бучанського медико-соціального центру.
- Скажіть, будь-ласка, який забір крові вдалося отримати від донорських внесків?
- Загалом ми забрали 42 літри крові. Варто зазначити, що явка людей була досить непоганою – 108 чоловік. Але більшість потенційних донорів прибули з Українського гуманітарного інституту і, на жаль, не кожен із студентів досяг 18-річного віку. Ми не мали права брати кров у неповнолітніх. Як результат, із 80 студентів УГІ донорами стали лише 36.
На прохання здати кров також відгукнулися чимало працівників Бучанської поліклініки, яка, власне, і є одним з ініціаторів проведення даної акції. Проявили активність і працівники дошкільних навчальних закладів Бучі.
- А щодо загальної організації заходу? Наскільки вона була вдалою?
- Оголошення про проведення Дня донора розміщувалися в пресі, повідомлялися по радіо, були надані організаціям та установам селища, афішувалися по Бучі. Та й, власне, вся процедура здачі крові була чітко та відповідально організованою, жодних нарікань чи невдоволення до нас не надходило. Тому все пройшло вдало.
- Результати підтвердили ваші очікування?
Ми сподівалися, що забір крові буде дещо більшим. Але й ці результати досить добрі. Хочеться подякувати всім небайдужим людям, які зголосилися здати кров і тим самим врятувати чиєсь життя. Ми переконані, що добро відгукгнеться добром і повернеться сторицею!
- Скажіть, будь-ласка, який забір крові вдалося отримати від донорських внесків?
- Загалом ми забрали 42 літри крові. Варто зазначити, що явка людей була досить непоганою – 108 чоловік. Але більшість потенційних донорів прибули з Українського гуманітарного інституту і, на жаль, не кожен із студентів досяг 18-річного віку. Ми не мали права брати кров у неповнолітніх. Як результат, із 80 студентів УГІ донорами стали лише 36.
На прохання здати кров також відгукнулися чимало працівників Бучанської поліклініки, яка, власне, і є одним з ініціаторів проведення даної акції. Проявили активність і працівники дошкільних навчальних закладів Бучі.
- А щодо загальної організації заходу? Наскільки вона була вдалою?
- Оголошення про проведення Дня донора розміщувалися в пресі, повідомлялися по радіо, були надані організаціям та установам селища, афішувалися по Бучі. Та й, власне, вся процедура здачі крові була чітко та відповідально організованою, жодних нарікань чи невдоволення до нас не надходило. Тому все пройшло вдало.
- Результати підтвердили ваші очікування?
Ми сподівалися, що забір крові буде дещо більшим. Але й ці результати досить добрі. Хочеться подякувати всім небайдужим людям, які зголосилися здати кров і тим самим врятувати чиєсь життя. Ми переконані, що добро відгукгнеться добром і повернеться сторицею!
