Давня сентенція перманентно, тобто постійно, констатує: на Русі є дві одвічні біди — дурні та дороги. Це я ось до чого...
26 березня до Бучі та Ірпеня завітала народний депутат України від блоку НУНС Ксенія Ляпіна. У нашому місті вона побувала у школі-інтернаті, а потім поїхала до сусідів, де в актовому залі міськради мала зустрітися із депутатами Ірпінської міської ради та громадськістю. На жаль, цих самих депутатів і громадськості зібралося десь із півтора десятка душ, і тому зустріч відбулася у коридорі другого поверху Ірпінської міськради, біля кабінету голови.
Мені було цікаво почути відповіді пані Ляпіної на запитання ірпінців, які мали нагоду напряму донести свої проблеми депутату найвищого рівня, тим паче, що невирішених завдань в Ірпені, де правди подіти, є чимало. Але, як виявилося, в цьому місті є тільки дві «головні болі». Це, ви, наші шановні читачі, вже здогадалися? Так!.. Пані Мирослава Свистович зі своїми намаганнями повернутися в мерське крісло та, от вже кістка в горлі — Буча!
![]()
Так ось, на зустрічі з Ксенієй Ляпіной мова пішла про те, на виборах міського голови Ірпеня «Наша Україна» однозначно підтримала кандидатуру пана Олега Бондаря. І ось тепер деякі депутати фракції, завітавши до міста, висловлюють свою підтримку... Свистович. Через це ірпінські депутати почали вимагати від пані Ляпіної припинити подібну практику «подвійних стандартів». Ну і, звичайно, висловили низку не зовсім приємних претензій щодо особи самої пані Мирослави та її чоловіка Михайла.
Дивно, але найбільше старалися наші земляки, вони ж депутати ірпінської міськради, пані Янкова та пан Бархоленко. Чесно, я був вражений їхніми гнівними панегіриками на адресу людини, з якою вони ще зовсім недавно, здається, були союзниками та однодумцями. І ось зараз пан Віктор заявляє, що Мирослава Свистович людина, м’яко кажучи, не зовсім хороша. (Пам’ятаєте, Висоцький співав: «Если друг оказался вдруг и не друг и не враг, а так...») Оце такі метаморфози...
А потім раптово мова пішла про Бучу. Виявляється, зі слів народних обранців Ірпеня, в їхньому місті все добре, життя налагоджується, але саме Буча винна у всіх негараздах сусідів. Це саме через позицію міського голови Анатолія Федорука та депутатів Бучанської міської ради, «стенали» ірпінці, в Ірпені такий жахливий стан з медициною (здається, по ситуації з медични ми закладами Ірпінь займає чи не останню позицію в області). «Їхні (тобто, бучанські — С. К.) депутати покупляли собі значки (депутатські — С. К.) і ходять...», — фальцетом жалілася якась екзальтована солістка-депутатка ірпінської міськради. «Вони — ніхто! Їх, як депутатів міськради, ніхто не обирав», — це вступив бек-вокал. І далі хор патетично-істерично завів: «Буча має повернути статус міста обласного значення і повинна підпорядковуватися Ірпеню!»
Поступово «маразм крепчал». Якийсь лисий пан у пристойному костюмі із депутатським значком почав розповідати фантастичну історію про те, що до нього на прийом ходять люди з Бучі, і мало не вмовляють його «щось зробити», аби повернути Бучу в материнське лоно Ірпеня. І буде вам, бучанці — «усьо хорошо»... Почувши таку оптимістичну для себе історію, у світлі голови присутніх раптово «шибануло»: «Еврика! Референдум!» Оце ідея так ідея: потрібно у Бучі та Ірпені провести референдум щодо міського статусу нашого міста.
Ви тільки вдумайтесь, шановні бучанці — нашу незалежність (пишу свідомо без лапок) хочуть визначати ірпінські депутати... При чому тут жителі Ірпеня до Бучі? Тобто ірпінські депутати хочуть відчинити оту «скриню Пандори», з якої миттєво вилізуть усі негаразди спільного існування. І головне тут, як би не бідкалися ірпінці — державні кошти, їхній розподіл. Не треба бути Кассандрою, щоб пе редбачити: на розвиток Бучі, у разі чого, з бюджету Ірпеня знову будуть виділятися крихти для підтримки штанів.
I в загалі вся ця балаканина була схожа на колективний наклеп. І мені здалося, що пані в Ляпіна, людина розумна і виважена, почувалася досить зле і незручно від такого атавістичного, інфернального та, навіть, скандального напору ірпінських обранців...
Отож, в Ірпені, як заявляють місцеві посадовці, із депутатів... Тут виникають ментальні питання... Тут мають розбиратися учні професора
Ще раз запитується: якого, вибачте, дьябла, ірпінські депутати сіпаються до нашого міста?.. Що вони тут забули?..
P.S. Хотів зробити репортаж, а вийшов, на жаль, памфлет…
26 березня до Бучі та Ірпеня завітала народний депутат України від блоку НУНС Ксенія Ляпіна. У нашому місті вона побувала у школі-інтернаті, а потім поїхала до сусідів, де в актовому залі міськради мала зустрітися із депутатами Ірпінської міської ради та громадськістю. На жаль, цих самих депутатів і громадськості зібралося десь із півтора десятка душ, і тому зустріч відбулася у коридорі другого поверху Ірпінської міськради, біля кабінету голови.
Мені було цікаво почути відповіді пані Ляпіної на запитання ірпінців, які мали нагоду напряму донести свої проблеми депутату найвищого рівня, тим паче, що невирішених завдань в Ірпені, де правди подіти, є чимало. Але, як виявилося, в цьому місті є тільки дві «головні болі». Це, ви, наші шановні читачі, вже здогадалися? Так!.. Пані Мирослава Свистович зі своїми намаганнями повернутися в мерське крісло та, от вже кістка в горлі — Буча!
Так ось, на зустрічі з Ксенієй Ляпіной мова пішла про те, на виборах міського голови Ірпеня «Наша Україна» однозначно підтримала кандидатуру пана Олега Бондаря. І ось тепер деякі депутати фракції, завітавши до міста, висловлюють свою підтримку... Свистович. Через це ірпінські депутати почали вимагати від пані Ляпіної припинити подібну практику «подвійних стандартів». Ну і, звичайно, висловили низку не зовсім приємних претензій щодо особи самої пані Мирослави та її чоловіка Михайла.Дивно, але найбільше старалися наші земляки, вони ж депутати ірпінської міськради, пані Янкова та пан Бархоленко. Чесно, я був вражений їхніми гнівними панегіриками на адресу людини, з якою вони ще зовсім недавно, здається, були союзниками та однодумцями. І ось зараз пан Віктор заявляє, що Мирослава Свистович людина, м’яко кажучи, не зовсім хороша. (Пам’ятаєте, Висоцький співав: «Если друг оказался вдруг и не друг и не враг, а так...») Оце такі метаморфози...
А потім раптово мова пішла про Бучу. Виявляється, зі слів народних обранців Ірпеня, в їхньому місті все добре, життя налагоджується, але саме Буча винна у всіх негараздах сусідів. Це саме через позицію міського голови Анатолія Федорука та депутатів Бучанської міської ради, «стенали» ірпінці, в Ірпені такий жахливий стан з медициною (здається, по ситуації з медични ми закладами Ірпінь займає чи не останню позицію в області). «Їхні (тобто, бучанські — С. К.) депутати покупляли собі значки (депутатські — С. К.) і ходять...», — фальцетом жалілася якась екзальтована солістка-депутатка ірпінської міськради. «Вони — ніхто! Їх, як депутатів міськради, ніхто не обирав», — це вступив бек-вокал. І далі хор патетично-істерично завів: «Буча має повернути статус міста обласного значення і повинна підпорядковуватися Ірпеню!»
Поступово «маразм крепчал». Якийсь лисий пан у пристойному костюмі із депутатським значком почав розповідати фантастичну історію про те, що до нього на прийом ходять люди з Бучі, і мало не вмовляють його «щось зробити», аби повернути Бучу в материнське лоно Ірпеня. І буде вам, бучанці — «усьо хорошо»... Почувши таку оптимістичну для себе історію, у світлі голови присутніх раптово «шибануло»: «Еврика! Референдум!» Оце ідея так ідея: потрібно у Бучі та Ірпені провести референдум щодо міського статусу нашого міста.
Ви тільки вдумайтесь, шановні бучанці — нашу незалежність (пишу свідомо без лапок) хочуть визначати ірпінські депутати... При чому тут жителі Ірпеня до Бучі? Тобто ірпінські депутати хочуть відчинити оту «скриню Пандори», з якої миттєво вилізуть усі негаразди спільного існування. І головне тут, як би не бідкалися ірпінці — державні кошти, їхній розподіл. Не треба бути Кассандрою, щоб пе редбачити: на розвиток Бучі, у разі чого, з бюджету Ірпеня знову будуть виділятися крихти для підтримки штанів.
I в загалі вся ця балаканина була схожа на колективний наклеп. І мені здалося, що пані в Ляпіна, людина розумна і виважена, почувалася досить зле і незручно від такого атавістичного, інфернального та, навіть, скандального напору ірпінських обранців...
Отож, в Ірпені, як заявляють місцеві посадовці, із депутатів... Тут виникають ментальні питання... Тут мають розбиратися учні професора
Ще раз запитується: якого, вибачте, дьябла, ірпінські депутати сіпаються до нашого міста?.. Що вони тут забули?..
Сергій Куліда
P.S. Хотів зробити репортаж, а вийшов, на жаль, памфлет…
