Переможницею ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2009», в номінації «Музика», стала наша землячка – молода вчителька Бучанської ЗОШ №4 Надія Новикова. Впевнено обійшовши інших 27 учасників із різних областей, вона не лише показала високі
професійні знання, але й посприяла тому, щоб наше місто стало відомим на всю Україну.
Ми запитали у Надії Валентинівни про враження від конкурсу, творчі напрацювання, підходи та методи до викладання уроків своїм учням.
- Розкажіть, як давно ви працюєте у школі №4, які саме викладаєте предмети?
- У Бучанській загальноосвітній школі №4 я працюю вже п’ятий рік. Прийшла сюди відразу після закінчення вищого навчального закладу. Власне, тут мені дуже подобається, бо в школі склалися всі умови для творчого росту педагога.
У початкових класах викладаю музику, у профільних художніх класах (10-11-х) – світову художню культуру, а у 8-х класах – історію мистецтва.
- Це була ваша особиста ініціатива взяти участь у змаганні, чи, можливо, порадили колеги?
- Це було моє власне бажання. Я пішла на конкурс, щоб випробувати себе, а колеги мене підтримали. Тому хочу висловити велику подяку директору та адміністрації школи, голові методичного кабінету відділу освіти Олені Лукяненко, начальнику відділу освіти Ларисі Федорук. Відчувалася підтримка земляків. Тому я вважаю, що це командна перемога – нашого міста, школи, області.
![]()
- В якій атмосфері проходив конкурс «Вчитель року – 2009»? Чи задовольняли умови, які були створені для конкурсантів?
- Заключний етап конкурсу відбувся в місті Запоріжжі на базі Запорізького педагогічного коледжу. Загалом брали участь 27 учасників з усіх областей України, міст Києва та Севастополя. Нас зустріли дуже доброзичливо та створили всі умови для творчої праці. Та й взагалі організація конкурсу була поставлена на високому рівні. Для нас були створені всі умови, щоб ми творчо працювали і ні про що не турбувалися. Оцінювало нас професійне журі у складі 12 людей.
- Завдання, що перед вами ставили, були складними?
- Принаймні, не легкими. На першому етапі потрібно було пройти майстер-клас, розробити на задану тему урок, презентувати педагогічну ідею. На другому – провести урок з мультимедійним супроводом. На третьому етапі – вокально-хорова робота з піснею.
За результатами цих турів журі визначило переможців і чотирьох лауреатів. Я посіла перше місце.
![]()
- Що можете сказати про інших конкурсантів, зокрема наскільки високим був їхній рівень педагогічної підготовки?
- Усі конкурсанти – яскраві особистості: хтось пише музику, хтось ставить мюзикли, виготовляє власноруч інструменти (наприклад, як конкурсантка з Житомира), створює свої мультимедійні проекти. У кожного була своя родзинка, з такими людьми приємно спілкуватися. Це чудове відчуття, коли за одним столом сидять 27 представників з усіх куточків України і кожен представляє якусь свою методичну школу, кожному є що сказати. На мою думку, найголовнішим здобутком з яким я повернулася – це досвід. Приємно, що багато хто з конкурсантів сказав: «Чекайте нас у Бучі, нам дуже хочеться подивитися на школу, де ви працюєте, на ваших вихованців, відвідати місто!».
Зазначу, що конкуренції навіть не відчувалося – всі були налаштовані доброзичливо, допомагали один одному.
- У чому унікальність вашої системи роботи? Чому журі саме Вас обрало переможницею?
- На конкурсі я презентувала систему роботи з молодшими школярами із застосуванням комплексу мистецтв. Тобто, використання на уроках творів образотворчого, літературного, кіно- мистецтва, елементів театральної педагогіки. Моя система роботи ґрунтується на поєднані й комбінуванні декількох технологій: інтерактивних, інтегративних, ігрових, які й допомагають забезпечити цілісний розвиток учня. Адже сьогодні пріоритетом в освіті є формування культурної та обізнаної людини. З малими дітками ми робимо інсценізацію пісень, граємося, рухаємося під музику, граємо на музичних інструментах, малюємо – таким чином передаємо свої враження від музики. Для молодших школярів сама можливість побачити балет чи фрагмент опери – вже подія. Можна цілий урок про них говорити, але коли дитина побачить його на власні очі, то зовсім по-іншому буде сприймати.
- Як вчитель музики, що нового й цікавого ви намагаєтеся донести до своїх дітей?
- Я працюю над впровадженням комп’ютерних мультимедійних технологій в систему музичної освіти. Зараз така ситуація в країні, коли, на мій погляд, діти не мають доступу до тієї музичної скарбниці, яка у нас є. Маю на увазі не тільки класичну музику, а й взагалі якісну музику різних напрямків – джаз, народна та естрадна музика. В основному діти слухають те, що лине з мас-медіа, а ми знаємо, що це не завжди якісний продукт. Тож, використовуючи комп’ютерні технології на уроках, я намагаюся показати, що є дуже багато різної музики.
- Які ж саме комп’ютерні технології ви використовуєте?
- По-перше, це презентаційні технології, які дозволяють вчителю самому створювати презентації, унаочнювати таблиці, використовувати відеофрагменти, фільми, мюзикли, записи концертів. Це дозволяє урівняти можливості тієї музики, яка зараз лунає з екранів, і більш якісної, тобто подати її дітям в гарній «обгортці» й дозволити їм самим робити вибір. Адже музика, яка звучить зі старенького магнітофону, і музичний яскравий відеокліп – зовсім різні речі.
- Чи помітні результати вашої роботи на практиці?
- Так. Значно зросла кількість дітей з високим і достатнім рівнем творчих здібностей і дійсно збільшилася кількість дітей з низьким рівнем. Вони хочуть займатися в гуртках, розвиватися. Тому ми обов’язково кожного року ставимо якісь мюзикли, дитячі опери, готуємо костюми, навіть сценарій пишемо разом.
- Що для вас означають слова – бути справжнім учителем?
- Бути вчителем – це завжди пошук, натхнення праці, радість. А вчителем музики бути складно ще й тому, що він повинен допомогти дитині увійти в світ істини, гармонії та краси, яким є світ мистецтва. Потрібно допомогти дитині стати тією, якою вона може бути, розкрити її творчий потенціал. Адже як казав Ключевський, гарним учителем стає той учитель, який любить те, що викладає, і любить тих, кому викладає. Для мене це має сенс, бо в моєму житті є музика і є діти й вони невіддільні від мого життя.
професійні знання, але й посприяла тому, щоб наше місто стало відомим на всю Україну.
Ми запитали у Надії Валентинівни про враження від конкурсу, творчі напрацювання, підходи та методи до викладання уроків своїм учням.
- Розкажіть, як давно ви працюєте у школі №4, які саме викладаєте предмети?
- У Бучанській загальноосвітній школі №4 я працюю вже п’ятий рік. Прийшла сюди відразу після закінчення вищого навчального закладу. Власне, тут мені дуже подобається, бо в школі склалися всі умови для творчого росту педагога.
У початкових класах викладаю музику, у профільних художніх класах (10-11-х) – світову художню культуру, а у 8-х класах – історію мистецтва.
- Це була ваша особиста ініціатива взяти участь у змаганні, чи, можливо, порадили колеги?
- Це було моє власне бажання. Я пішла на конкурс, щоб випробувати себе, а колеги мене підтримали. Тому хочу висловити велику подяку директору та адміністрації школи, голові методичного кабінету відділу освіти Олені Лукяненко, начальнику відділу освіти Ларисі Федорук. Відчувалася підтримка земляків. Тому я вважаю, що це командна перемога – нашого міста, школи, області.
Довідка
Надія Валентинівна Новикова. У 1999 році закінчила Криворізьке міське музичне училище – викладач фортепіано, концертмейстер, артист ансамблю. У 2004 році закінчила Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Спеціальність – вчитель музики та світової художньої культури. Наразі працює в Бучанській ЗОШ №4 та навчається в аспірантурі.
Надія Валентинівна Новикова. У 1999 році закінчила Криворізьке міське музичне училище – викладач фортепіано, концертмейстер, артист ансамблю. У 2004 році закінчила Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Спеціальність – вчитель музики та світової художньої культури. Наразі працює в Бучанській ЗОШ №4 та навчається в аспірантурі.
- В якій атмосфері проходив конкурс «Вчитель року – 2009»? Чи задовольняли умови, які були створені для конкурсантів?
- Заключний етап конкурсу відбувся в місті Запоріжжі на базі Запорізького педагогічного коледжу. Загалом брали участь 27 учасників з усіх областей України, міст Києва та Севастополя. Нас зустріли дуже доброзичливо та створили всі умови для творчої праці. Та й взагалі організація конкурсу була поставлена на високому рівні. Для нас були створені всі умови, щоб ми творчо працювали і ні про що не турбувалися. Оцінювало нас професійне журі у складі 12 людей.
- Завдання, що перед вами ставили, були складними?
- Принаймні, не легкими. На першому етапі потрібно було пройти майстер-клас, розробити на задану тему урок, презентувати педагогічну ідею. На другому – провести урок з мультимедійним супроводом. На третьому етапі – вокально-хорова робота з піснею.
За результатами цих турів журі визначило переможців і чотирьох лауреатів. Я посіла перше місце.
- Що можете сказати про інших конкурсантів, зокрема наскільки високим був їхній рівень педагогічної підготовки?
- Усі конкурсанти – яскраві особистості: хтось пише музику, хтось ставить мюзикли, виготовляє власноруч інструменти (наприклад, як конкурсантка з Житомира), створює свої мультимедійні проекти. У кожного була своя родзинка, з такими людьми приємно спілкуватися. Це чудове відчуття, коли за одним столом сидять 27 представників з усіх куточків України і кожен представляє якусь свою методичну школу, кожному є що сказати. На мою думку, найголовнішим здобутком з яким я повернулася – це досвід. Приємно, що багато хто з конкурсантів сказав: «Чекайте нас у Бучі, нам дуже хочеться подивитися на школу, де ви працюєте, на ваших вихованців, відвідати місто!».
Зазначу, що конкуренції навіть не відчувалося – всі були налаштовані доброзичливо, допомагали один одному.
- У чому унікальність вашої системи роботи? Чому журі саме Вас обрало переможницею?
- На конкурсі я презентувала систему роботи з молодшими школярами із застосуванням комплексу мистецтв. Тобто, використання на уроках творів образотворчого, літературного, кіно- мистецтва, елементів театральної педагогіки. Моя система роботи ґрунтується на поєднані й комбінуванні декількох технологій: інтерактивних, інтегративних, ігрових, які й допомагають забезпечити цілісний розвиток учня. Адже сьогодні пріоритетом в освіті є формування культурної та обізнаної людини. З малими дітками ми робимо інсценізацію пісень, граємося, рухаємося під музику, граємо на музичних інструментах, малюємо – таким чином передаємо свої враження від музики. Для молодших школярів сама можливість побачити балет чи фрагмент опери – вже подія. Можна цілий урок про них говорити, але коли дитина побачить його на власні очі, то зовсім по-іншому буде сприймати.
- Як вчитель музики, що нового й цікавого ви намагаєтеся донести до своїх дітей?
- Я працюю над впровадженням комп’ютерних мультимедійних технологій в систему музичної освіти. Зараз така ситуація в країні, коли, на мій погляд, діти не мають доступу до тієї музичної скарбниці, яка у нас є. Маю на увазі не тільки класичну музику, а й взагалі якісну музику різних напрямків – джаз, народна та естрадна музика. В основному діти слухають те, що лине з мас-медіа, а ми знаємо, що це не завжди якісний продукт. Тож, використовуючи комп’ютерні технології на уроках, я намагаюся показати, що є дуже багато різної музики.
- Які ж саме комп’ютерні технології ви використовуєте?
- По-перше, це презентаційні технології, які дозволяють вчителю самому створювати презентації, унаочнювати таблиці, використовувати відеофрагменти, фільми, мюзикли, записи концертів. Це дозволяє урівняти можливості тієї музики, яка зараз лунає з екранів, і більш якісної, тобто подати її дітям в гарній «обгортці» й дозволити їм самим робити вибір. Адже музика, яка звучить зі старенького магнітофону, і музичний яскравий відеокліп – зовсім різні речі.
- Чи помітні результати вашої роботи на практиці?
- Так. Значно зросла кількість дітей з високим і достатнім рівнем творчих здібностей і дійсно збільшилася кількість дітей з низьким рівнем. Вони хочуть займатися в гуртках, розвиватися. Тому ми обов’язково кожного року ставимо якісь мюзикли, дитячі опери, готуємо костюми, навіть сценарій пишемо разом.
- Що для вас означають слова – бути справжнім учителем?
- Бути вчителем – це завжди пошук, натхнення праці, радість. А вчителем музики бути складно ще й тому, що він повинен допомогти дитині увійти в світ істини, гармонії та краси, яким є світ мистецтва. Потрібно допомогти дитині стати тією, якою вона може бути, розкрити її творчий потенціал. Адже як казав Ключевський, гарним учителем стає той учитель, який любить те, що викладає, і любить тих, кому викладає. Для мене це має сенс, бо в моєму житті є музика і є діти й вони невіддільні від мого життя.
