У Бучі зберігся будинок, де знаходився штаб генерала М. Ф. Ватутіна. Підтвердженням чого є меморіальна дошка на стіні будинку, що по вулиці Ватутіна, 10, і спогади жителів.
Детальніше розповів про долю будинку, зробивши невеличкий екскурс в історичні події, бучанець, Сергій Хижняк, дідусь та бабуся і мама якого жили у тому будинку.
Сергій Вікторович повідомив, що будинку вже близько ста років. Помешкання велике - на два господаря. Зараз у ньому з одної сторони живе старша дочка Сергія Хижняка з чоловіком, а з іншої – його дядько.
«У роки війни у будинку на вулиці Ватутіна, 10 (до речі, раніше вулиця називалась Семафорною, через те що напроти вулиці стояв семафор) в окупації залишились моя бабуся Бачинська Надія Петрівна, дідусь – Бачинський Олександр Іванович і моя мама. Дідусь з бабусею були вже не молодими. Дід був учасником ще Першої світової війни, строкову службу пройшов до революції, воював на румунському фронті у 1914 році. Тому під мобілізацію він за віком не підходив. І моя мама – випускниця. Рідний брат матері, так як був ще малолітнім, поїхав на Урал. І всю війну він пропрацював на оборонному заводі. Там він женився і залишився.
![]()
![]()
Перед взяттям Києва прибули квартирмейстери. Адже, як правило, для військового командування треба було вибирати штаб. А тоді у Бучі будинків було ще небагато, населення було незначним. Дім Волкових, дореволюційний дім на пагорбі, де після революції була школа по ліквідації безграмотності, а моя бабуся працювала там першою вчителькою, не обрали. Обрали дім на Ватутіна, 10. Повідомили, що тут буде знаходитись штаб генерала Ватутіна, тому будинок тимчасово забирають, і сім’я повинна була виселитися.
У період війни не проблемою було знайти собі житло. Люди приходили на ніч, на тиждень, жили, потім йшли… Бабуся, дід і мама пішли жити тоді до знайомих у Горенку.
Отож, на час підготовки до взяття Києва, у будинку розташувався штаб Ватутіна. У дворі установили декілька пушок, викопали землянку, будинок охороняли вартові.
Після того, як Київ був взятий, військове командування поїхало далі», - повідомив Сергій Хижняк.
Також Сергій Вікторович зауважив, що у радянський час бучанська сільська рада постійно піклувалися про цей дім. Тоді ж була урочисто відкрита на будинку меморіальна дошка. І звичайно, сьогодні не вистачає хоча б якоїсь маленької турботи з боку міської влади. Адже це історичне місце, про яке потрібно піклуватися.
Детальніше розповів про долю будинку, зробивши невеличкий екскурс в історичні події, бучанець, Сергій Хижняк, дідусь та бабуся і мама якого жили у тому будинку.
Сергій Вікторович повідомив, що будинку вже близько ста років. Помешкання велике - на два господаря. Зараз у ньому з одної сторони живе старша дочка Сергія Хижняка з чоловіком, а з іншої – його дядько.
«У роки війни у будинку на вулиці Ватутіна, 10 (до речі, раніше вулиця називалась Семафорною, через те що напроти вулиці стояв семафор) в окупації залишились моя бабуся Бачинська Надія Петрівна, дідусь – Бачинський Олександр Іванович і моя мама. Дідусь з бабусею були вже не молодими. Дід був учасником ще Першої світової війни, строкову службу пройшов до революції, воював на румунському фронті у 1914 році. Тому під мобілізацію він за віком не підходив. І моя мама – випускниця. Рідний брат матері, так як був ще малолітнім, поїхав на Урал. І всю війну він пропрацював на оборонному заводі. Там він женився і залишився.
Перед взяттям Києва прибули квартирмейстери. Адже, як правило, для військового командування треба було вибирати штаб. А тоді у Бучі будинків було ще небагато, населення було незначним. Дім Волкових, дореволюційний дім на пагорбі, де після революції була школа по ліквідації безграмотності, а моя бабуся працювала там першою вчителькою, не обрали. Обрали дім на Ватутіна, 10. Повідомили, що тут буде знаходитись штаб генерала Ватутіна, тому будинок тимчасово забирають, і сім’я повинна була виселитися.
У період війни не проблемою було знайти собі житло. Люди приходили на ніч, на тиждень, жили, потім йшли… Бабуся, дід і мама пішли жити тоді до знайомих у Горенку.
Отож, на час підготовки до взяття Києва, у будинку розташувався штаб Ватутіна. У дворі установили декілька пушок, викопали землянку, будинок охороняли вартові.
Після того, як Київ був взятий, військове командування поїхало далі», - повідомив Сергій Хижняк.
Також Сергій Вікторович зауважив, що у радянський час бучанська сільська рада постійно піклувалися про цей дім. Тоді ж була урочисто відкрита на будинку меморіальна дошка. І звичайно, сьогодні не вистачає хоча б якоїсь маленької турботи з боку міської влади. Адже це історичне місце, про яке потрібно піклуватися.
