Разом із теплими сонячними променями прийшла довгоочікувана весна. За весняною радістю таїться прихована небезпека для наших улюбленців – ураження кліщами. Це дрібні кровососні комахи, цикл розмноження яких невід’ємно пов’язаний із паразитуванням на тваринах: для того, щоб самка відклала яйця, їй потрібно напитися крові. У місці укусу кліща виникає незначне запалення і тому достатньо застосування місцевих антисептичних засобів.
Проте велика небезпека криється у проникненні разом із слиною кліща збудників небезпечних хвороб таких, як:
- бабезіоз (гемопаразітарне захворювання, що викликається внутрішньоклітинними паразитами-найпростішими. При цьому вражаются еритроцити - червоні кров'яні тільця. З дрібних домашніх тварин хворіють в основному собаки);
- хвороба Лайма (інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, у собак перебігає з ознаками ураження суглобів, міокарда, нирок. Збудник переноситься кліщами родини Іхоdidae і викликається спірохетами роду Borrelia);
- анаплазмоз (хвороби домашніх і диких тварин, що викликаються кровепаразітамі з роду анаплазм. Збудник передається від хворого до здорового тварині через укуси головним чином іксодових кліщів, а також комах ( гедзі, мухи-жигалки, комарі ). Анаплазмоз зустрічається повсюдно, частіше у весняно-літньо-осінній період. Інкубаційний (прихований) період 3-6 тижнів, рідше 3 місяці Клінічний перебіг - короткочасне підвищення температури на 1-1,5°, жовтяничність і блідість слизових оболонок, набряки, слабкість, виснаження);
- рикетсіоз (інфекційне захворювання людини й тварини, збудником якого є рикетсії. Щуряча блоха передає також захворювання, схоже на висипний тиф, — так званий щурячий рикетсіоз) та інші.
Звичайно не кожен кліщ є перенощиком, але кожного року кількість тварин, які постраждали від укусу кліща, зростає. Багато власників собак знають про небезпеку цих хвороб для наших улюбленців. Навіть узимку трапляються випадки піроплазмозу, але найнебезпечніший період припадає на початок весни, коли середньодобова температура сягає близько 10 градусів.
Сприйнятливі до зараження бабезіозом собаки, переважно молодого віку. Збудник вражає еритроцити тварини і швидко в них розповсюджується. Всередині організму розвивається сильний запальний процес, у перебіг якого «втягуються» всі внутрішні органи. При наявності в організмі хронічних захворювань та персистентних інфекцій можлива їх активація і паралельний перебіг хвороб, що уповільнює одужання і потребує додаткових зусиль збоку ветеринарного лікаря і власника тварини.
Перші клінічні ознаки захворювання можуть бути виявлені через 4-7 днів і навіть до 3-х тижнів після укусу кліща. Не завжди на тілі хворої тварини знаходять перенощика бабезіозу. Господаря тварини повинні насторожити: кволість, швидка втома, відмова улюбленця від їжі, збільшене вживання води. Клінічно встановлюють сильне підвищення температури тіла (до 40 градусів і вище). На більш пізніх строках захворювання температура тіла знижується, прогресує кволість, задишка, сеча тварини набуває темного кольору (гемоглобінурія – цей стан диференціюють із лептоспірозом), збільшується інтоксикація, можливе блювання. Перераховані ознаки характерні для тяжкого перебігу хвороби, тому при відсутності лікувальної допомоги такі тварини часто помирають.
Як вберегти тварину від цієї тяжкої недуги? Відповідь одна – профілактика. Здавна відомо, що хворобу легше попередити, ніж її лікувати. Сучасні ветеринарні інсектицидні засоби мають високий ефект дії, але, на жаль, жоден не гарантує стовідсоткового захисту. Щоб уникнути зараження рекомендується регулярно користуватися відповідними засобами у вигляді спреїв, крапель на холку, пудр, нашийників. Перед застосуванням засобів захисту проти кліщів треба обов’язково ознайомитися із інструкцією з використання. Після прогулянок потрібно проводити огляд тварини, бо мине 1 –2 години поки кліщ прикріпиться до шкіри в «улюблених» місцях. Насамперед, це – голова, шия, живіт, пах, кінцівки. Вольєри та вигули слід обробити репелентними та акарицидними препаратами.
Дотримуйтеся цих нескладних правил і ваш домашній улюбленець залишатиметься здоровим, активним і добрим другом родини!
Проте велика небезпека криється у проникненні разом із слиною кліща збудників небезпечних хвороб таких, як:
- бабезіоз (гемопаразітарне захворювання, що викликається внутрішньоклітинними паразитами-найпростішими. При цьому вражаются еритроцити - червоні кров'яні тільця. З дрібних домашніх тварин хворіють в основному собаки);
- хвороба Лайма (інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, у собак перебігає з ознаками ураження суглобів, міокарда, нирок. Збудник переноситься кліщами родини Іхоdidae і викликається спірохетами роду Borrelia);
- анаплазмоз (хвороби домашніх і диких тварин, що викликаються кровепаразітамі з роду анаплазм. Збудник передається від хворого до здорового тварині через укуси головним чином іксодових кліщів, а також комах ( гедзі, мухи-жигалки, комарі ). Анаплазмоз зустрічається повсюдно, частіше у весняно-літньо-осінній період. Інкубаційний (прихований) період 3-6 тижнів, рідше 3 місяці Клінічний перебіг - короткочасне підвищення температури на 1-1,5°, жовтяничність і блідість слизових оболонок, набряки, слабкість, виснаження);
- рикетсіоз (інфекційне захворювання людини й тварини, збудником якого є рикетсії. Щуряча блоха передає також захворювання, схоже на висипний тиф, — так званий щурячий рикетсіоз) та інші.
Звичайно не кожен кліщ є перенощиком, але кожного року кількість тварин, які постраждали від укусу кліща, зростає. Багато власників собак знають про небезпеку цих хвороб для наших улюбленців. Навіть узимку трапляються випадки піроплазмозу, але найнебезпечніший період припадає на початок весни, коли середньодобова температура сягає близько 10 градусів.
 |  |
Сприйнятливі до зараження бабезіозом собаки, переважно молодого віку. Збудник вражає еритроцити тварини і швидко в них розповсюджується. Всередині організму розвивається сильний запальний процес, у перебіг якого «втягуються» всі внутрішні органи. При наявності в організмі хронічних захворювань та персистентних інфекцій можлива їх активація і паралельний перебіг хвороб, що уповільнює одужання і потребує додаткових зусиль збоку ветеринарного лікаря і власника тварини.
Перші клінічні ознаки захворювання можуть бути виявлені через 4-7 днів і навіть до 3-х тижнів після укусу кліща. Не завжди на тілі хворої тварини знаходять перенощика бабезіозу. Господаря тварини повинні насторожити: кволість, швидка втома, відмова улюбленця від їжі, збільшене вживання води. Клінічно встановлюють сильне підвищення температури тіла (до 40 градусів і вище). На більш пізніх строках захворювання температура тіла знижується, прогресує кволість, задишка, сеча тварини набуває темного кольору (гемоглобінурія – цей стан диференціюють із лептоспірозом), збільшується інтоксикація, можливе блювання. Перераховані ознаки характерні для тяжкого перебігу хвороби, тому при відсутності лікувальної допомоги такі тварини часто помирають.
Як вберегти тварину від цієї тяжкої недуги? Відповідь одна – профілактика. Здавна відомо, що хворобу легше попередити, ніж її лікувати. Сучасні ветеринарні інсектицидні засоби мають високий ефект дії, але, на жаль, жоден не гарантує стовідсоткового захисту. Щоб уникнути зараження рекомендується регулярно користуватися відповідними засобами у вигляді спреїв, крапель на холку, пудр, нашийників. Перед застосуванням засобів захисту проти кліщів треба обов’язково ознайомитися із інструкцією з використання. Після прогулянок потрібно проводити огляд тварини, бо мине 1 –2 години поки кліщ прикріпиться до шкіри в «улюблених» місцях. Насамперед, це – голова, шия, живіт, пах, кінцівки. Вольєри та вигули слід обробити репелентними та акарицидними препаратами.
Дотримуйтеся цих нескладних правил і ваш домашній улюбленець залишатиметься здоровим, активним і добрим другом родини!
