Ситуація щодо туберкульозу в Україні досить складна. Туберкульоз не є тільки медичною проблемою. Це – проблема соціальна, яка віддзеркалює соціально-економічний стан країни, культурно-освітній рівень та благополуччя населення, ступінь розвитку охорони здоров’я, у тому числі і фтизіатричної служби. І ця недуга останнім часом викликає велике занепокоєння в Україні.
Основними чинниками неблагополуччя з туберкульозом в Україні є:
1.соціально-економічна криза в країні, що не дозволяє повноцінно фінансувати охорону здоров’я;
2. зниження життєвого рівня населення;
3. згортання протитуберкульозних закладів внаслідок недостатнього їх фінансування.
Несвоєчасне звернення хворих до лікаря, небажання населення вчасно проходити періодичні медичні огляди, зокрема флюорограграфічне обстеження легень призводить до пізнього виявлення хворих на туберкульоз із поширеним, деструктивним процесом, масивним бактеріовиділенням; почастішали випадки туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Так у 2010 році виявлено 5 випадків захворювання на туберкульоз легень з розпадом легеневої тканини.
Статистично більшість хворих на туберкульоз становлять непрацюючі особи працездатного віку,пенсіонерів значно менше. Це свідчить про те,що туберкульоз є хворобою асоціальних верств населення.
Протягом 2009 року по м. Буча зареєстровано 17 нових випадків туберкульозу,що становить 63.4 на 100тис населення, а в 2010 році – 15 нових випадків, що становить 55.51 на 100тис населення.
![]()
Смертність від туберкульозу в 2009 році по м. Буча становила 0 чоловік,у 2010 році - 5 чоловік.
Які фактори сприяють розвитку туберкульозу?
До факторів, що сприяють розвитку туберкульозу, відносяться: недостатнє і неповноцінне харчування, нестача вітамінів, часті простудні захворювання, постійний стрес та куріння.
Існує також група соматичного ризику захворювання на туберкульоз – це хворі на цукровий діабет, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, оперованих шлунком, хронічними неспецифічними захворюваннями легень (наприклад, хронічний бронхіт), з ВІЛ-інфекцією. Великий ризик захворювання на туберкульоз серед групи соціального ризику: це мігранти, особи без певного місця проживання, особи, що прибули з виправно-трудових установ, наркомани і зловживають алкоголем
Отже, якщо ви в себе виявили:
стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання - (в частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявляється лише один із симптомів) – якомога швидше зверніться до лікаря. Основним методом ранньої діагностики туберкульозу у дорослих є флюорографічне обстеження органів грудної клітини, а серед дітей та підлітків – туберкулінодіагностика (реакція Манту з 2ТЕ)
Профілактика туберкульозу має бути така:
1. Уникати прямих контактів з хворими на туберкульоз людьми і тваринами, бездомними тваринами;
2. Не докурювати цигарки після нікого з курців, а якщо вже є така необхідність, то слід докурювати через мундштук;
3. Користуватися особистими предметами гігієни;
4. Вести здоровий спосіб життя: регулярно відпочивати, виконувати фізичні вправи, не палити, не вживати алкоголю, наркотиків;
5. Докласти зусиль, щоб їжа кожної людини була поживною, багатою на вітаміни, білки, жири і вуглеводи, мінеральні речовини для підвищення імунітету;
6. Не купувати продукти на стихійних ринках, бо вони можуть бути заражені мікобактеріями туберкульозу;
7. Регулярно провітрювати житло, не допускати накопичення пилу в приміщенні;
8. Оберігати себе від ВІЛ-інфекції, уникати випадкових статевих стосунків, користуватися презервативом.
Профілактика туберкульозу у членів сім’ї, у якій виявили хворого на цю недугу:
1. Хворий-бактеріовиділювач є заразний і повинен бути ізольований (в стаціонарі, окремій кімнаті);
2. Слід ізолювати всіх дітей від хворого;
3. У помешканні санітарно-епідеміологічна станція повинна провести дезінфекцію: дезінфекційними розчинами (хлорамін, хлорантоїн). Посуд треба протягом 30 хв. кип’ятити в 2 % соди або 2 % розчині хлорного вапна (20 г хлорного вапна + 1 л води);
4. Слід обстежити на туберкульоз всіх членів родини;
5. Хворий повинен:
– дотримуватися елементарних правил гігієни;
– користуватися окремим посудом, ретельно мити його, а після миття облити окропом;
– користуватися окремим рушником, мати окрему кімнату, ліжко; Якщо у хворого немає окремої кімнати, то його ліжко відгородити ширмою;
– виварювати рушники і білизну хворого;
– хворий не повинен плювати на підлогу (бо мікобактерії туберкульозу є в слині та мокротинні);
– плювати слід тільки в плювальницю (на дно плювальниці треба налити 3–5 мл 5% хлораміну);
– виділене харкотиння не можна виливати у каналізацію, а прокип’ятити протягом 15 хв. у 2 % розчині соди, або спалити на вогні;
– кімнату, де мешкає хворий не можна обклеювати шпалерами, а двічі на рік білити стіни і стелю гашеним вапном з додаванням 20 % розчину формаліну або пофарбувати олійною фарбою, щоб потім мити щіткою з милом.
– житло і кімнату хворого щоденно прибирати вологою ганчіркою з милом або содою;
– відчиняти квартирку в будь-яку пору року, а взимку якомога довше;
– температура в кімнаті має бути нижчою за 16–18 ° С; влітку спати на відкритому повітрі.
Отже, туберкульоз – це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу, перебігає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, може вражати всіх людей, але найчастіше найбідніші, соціально дезадаптовані верстви населення (біженці, мігранти, особи, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, особи без постійного місця проживання, алкоголіки, наркомани тощо), спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого (від 6–8 міс. і більше, інколи все життя) комплексного лікування та реабілітації хворих. Краще остерігатися туберкульозу, аніж лікувати його. Чим раніше виявлений хворих на туберкульоз, тим ефективніше його лікування.
Будьте пильні! Дорослі, навчайте дітей особистої гігієни і попередження туберкульозу, не забувайте 1 раз у рік завести дитину у прищеплювальний кабінет своєї поліклініки, щоб зробити пробу Манту.
Дітям 7-ми і 14-річного віку треба зробити ревакцинацію вакциною БЦЖ, якщо у них негативна проба Манту. Не забувайте самі 1 раз у 2 роки зробити флюорографію грудної клітки. Пам’ятайте, ваше здоров’я – у ваших руках!
Основними чинниками неблагополуччя з туберкульозом в Україні є:
1.соціально-економічна криза в країні, що не дозволяє повноцінно фінансувати охорону здоров’я;
2. зниження життєвого рівня населення;
3. згортання протитуберкульозних закладів внаслідок недостатнього їх фінансування.
Несвоєчасне звернення хворих до лікаря, небажання населення вчасно проходити періодичні медичні огляди, зокрема флюорограграфічне обстеження легень призводить до пізнього виявлення хворих на туберкульоз із поширеним, деструктивним процесом, масивним бактеріовиділенням; почастішали випадки туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Так у 2010 році виявлено 5 випадків захворювання на туберкульоз легень з розпадом легеневої тканини.
Статистично більшість хворих на туберкульоз становлять непрацюючі особи працездатного віку,пенсіонерів значно менше. Це свідчить про те,що туберкульоз є хворобою асоціальних верств населення.
Протягом 2009 року по м. Буча зареєстровано 17 нових випадків туберкульозу,що становить 63.4 на 100тис населення, а в 2010 році – 15 нових випадків, що становить 55.51 на 100тис населення.
| рік | Спостерігалось протягом року | Лишилось на кінець року на обліку | Вперше виявлено активний туберкульоз | жінки | чоловіки | діти |
| 2009 | 296 | 282 | 17 | 2 | 15 | 1 |
| 2010 | 309 | 285 | 15 | 7 | 8 | 1 |
Смертність від туберкульозу в 2009 році по м. Буча становила 0 чоловік,у 2010 році - 5 чоловік.
Інформаційна довідка:
Туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікробактерія туберкульозу (в народі її називають паличкою Коха). Ця хвороба вражає всі органи і системи, але в 90% випадків уражаються легені.
Як можна заразитися туберкульозом?
Основне джерело інфекції – хворий з відкритою формою туберкульозу. Мікробактеріі туберкульозу переносяться повітрям невидимими найдрібніших крапельками мокротиння, які виділяються при кашлі, чханні, розмові. При вдиханні зараженого повітря мікробактеріі туберкульозу потрапляють в організм здорової людини і викликають захворювання. Рідше зустрічається харчової шлях передачі інфекції – через сире молоко, м’ясо, яйця від хворих на туберкульоз тварин і птахів. Заразитися також можна при користуванні рушником, посудом, постіллю хворого.
Туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікробактерія туберкульозу (в народі її називають паличкою Коха). Ця хвороба вражає всі органи і системи, але в 90% випадків уражаються легені.
Як можна заразитися туберкульозом?
Основне джерело інфекції – хворий з відкритою формою туберкульозу. Мікробактеріі туберкульозу переносяться повітрям невидимими найдрібніших крапельками мокротиння, які виділяються при кашлі, чханні, розмові. При вдиханні зараженого повітря мікробактеріі туберкульозу потрапляють в організм здорової людини і викликають захворювання. Рідше зустрічається харчової шлях передачі інфекції – через сире молоко, м’ясо, яйця від хворих на туберкульоз тварин і птахів. Заразитися також можна при користуванні рушником, посудом, постіллю хворого.
Які фактори сприяють розвитку туберкульозу?
До факторів, що сприяють розвитку туберкульозу, відносяться: недостатнє і неповноцінне харчування, нестача вітамінів, часті простудні захворювання, постійний стрес та куріння.
Існує також група соматичного ризику захворювання на туберкульоз – це хворі на цукровий діабет, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, оперованих шлунком, хронічними неспецифічними захворюваннями легень (наприклад, хронічний бронхіт), з ВІЛ-інфекцією. Великий ризик захворювання на туберкульоз серед групи соціального ризику: це мігранти, особи без певного місця проживання, особи, що прибули з виправно-трудових установ, наркомани і зловживають алкоголем
Отже, якщо ви в себе виявили:
стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання - (в частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявляється лише один із симптомів) – якомога швидше зверніться до лікаря. Основним методом ранньої діагностики туберкульозу у дорослих є флюорографічне обстеження органів грудної клітини, а серед дітей та підлітків – туберкулінодіагностика (реакція Манту з 2ТЕ)
Профілактика туберкульозу має бути така:
1. Уникати прямих контактів з хворими на туберкульоз людьми і тваринами, бездомними тваринами;
2. Не докурювати цигарки після нікого з курців, а якщо вже є така необхідність, то слід докурювати через мундштук;
3. Користуватися особистими предметами гігієни;
4. Вести здоровий спосіб життя: регулярно відпочивати, виконувати фізичні вправи, не палити, не вживати алкоголю, наркотиків;
5. Докласти зусиль, щоб їжа кожної людини була поживною, багатою на вітаміни, білки, жири і вуглеводи, мінеральні речовини для підвищення імунітету;
6. Не купувати продукти на стихійних ринках, бо вони можуть бути заражені мікобактеріями туберкульозу;
7. Регулярно провітрювати житло, не допускати накопичення пилу в приміщенні;
8. Оберігати себе від ВІЛ-інфекції, уникати випадкових статевих стосунків, користуватися презервативом.
Профілактика туберкульозу у членів сім’ї, у якій виявили хворого на цю недугу:
1. Хворий-бактеріовиділювач є заразний і повинен бути ізольований (в стаціонарі, окремій кімнаті);
2. Слід ізолювати всіх дітей від хворого;
3. У помешканні санітарно-епідеміологічна станція повинна провести дезінфекцію: дезінфекційними розчинами (хлорамін, хлорантоїн). Посуд треба протягом 30 хв. кип’ятити в 2 % соди або 2 % розчині хлорного вапна (20 г хлорного вапна + 1 л води);
4. Слід обстежити на туберкульоз всіх членів родини;
5. Хворий повинен:
– дотримуватися елементарних правил гігієни;
– користуватися окремим посудом, ретельно мити його, а після миття облити окропом;
– користуватися окремим рушником, мати окрему кімнату, ліжко; Якщо у хворого немає окремої кімнати, то його ліжко відгородити ширмою;
– виварювати рушники і білизну хворого;
– хворий не повинен плювати на підлогу (бо мікобактерії туберкульозу є в слині та мокротинні);
– плювати слід тільки в плювальницю (на дно плювальниці треба налити 3–5 мл 5% хлораміну);
– виділене харкотиння не можна виливати у каналізацію, а прокип’ятити протягом 15 хв. у 2 % розчині соди, або спалити на вогні;
– кімнату, де мешкає хворий не можна обклеювати шпалерами, а двічі на рік білити стіни і стелю гашеним вапном з додаванням 20 % розчину формаліну або пофарбувати олійною фарбою, щоб потім мити щіткою з милом.
– житло і кімнату хворого щоденно прибирати вологою ганчіркою з милом або содою;
– відчиняти квартирку в будь-яку пору року, а взимку якомога довше;
– температура в кімнаті має бути нижчою за 16–18 ° С; влітку спати на відкритому повітрі.
Отже, туберкульоз – це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу, перебігає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, може вражати всіх людей, але найчастіше найбідніші, соціально дезадаптовані верстви населення (біженці, мігранти, особи, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, особи без постійного місця проживання, алкоголіки, наркомани тощо), спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого (від 6–8 міс. і більше, інколи все життя) комплексного лікування та реабілітації хворих. Краще остерігатися туберкульозу, аніж лікувати його. Чим раніше виявлений хворих на туберкульоз, тим ефективніше його лікування.
Будьте пильні! Дорослі, навчайте дітей особистої гігієни і попередження туберкульозу, не забувайте 1 раз у рік завести дитину у прищеплювальний кабінет своєї поліклініки, щоб зробити пробу Манту.
Дітям 7-ми і 14-річного віку треба зробити ревакцинацію вакциною БЦЖ, якщо у них негативна проба Манту. Не забувайте самі 1 раз у 2 роки зробити флюорографію грудної клітки. Пам’ятайте, ваше здоров’я – у ваших руках!
