Епопея про бучанський транспорт..

Розділ 1. Про залізницю
Саме будівництву залізниці Буча має завдячувати своїм існуванням. І не дивно, саме з вокзалу починається історія нашого чудового міста, але останнім часом слову «залізниця» не відповідає термін «зручно доїхати»!

Місто невпинно розбудовується і розростається, постійно збільшується кількість населення і мешканцям треба десь працювати. Тому наше місто фактично перетворилося на «сателіта» столиці: більшість бучанців працюють в Києві, і питання вчасного і зручного проїзду для них є ключовим. Але останніми роками наша залізниця почала процес «оптимізації» в приміському сполученні. Багато електропоїздів було відмінено, деяким скорочено маршрути, а деякі взагалі курсують в незручний час.

Цікавий факт – зранку на Київ йде значно більше електричок, ніж у вечірні години із столиці. Рятують ситуацію ранкові електрички Буча-Київ (якщо завчасно прийти на посадку, можна навіть сісти), але шкода, що в вечірні години таких немає. Нелогічно розплановані вечірні електрички, але й тих катастрофічно мало, адже на більшості підприємств робочий день триває до 18.00, а виїхати в цей час зі Святошина можна тільки електричками 18.25, 18.52 і 19.59, тому можна тільки уявити яка кількість пасажирів збирається на них, важко навіть зачепитися на останній сходинці чи просунутися в тамбур, не кажучи вже про «мінімальний комфорт» і такі «атракціони на виживання» долають наші мешканці щоденно.

З приходом нового керівництва на держкомпанію «Укрзалізниця» змінилися не лише розклади, а і «правила обробки звернень громадян», тепер на деякі звернення «УЗ» дає порожню відписку, а решта - просто ігноруються.

Міський вокзал теж залишає бажати кращого. Незважаючи на доволі високий пасажиропотік – на станції працює лише одна приміська каса і одна міжміська (каса далекого сполучення), але і тут не без проблем! Міжміська каса працює тільки по буднях з 9 до 18 години, а в вечірні години і по вихідних днях купити квиток на поїзд – нереально, потрібно їхати до Києва.

На станції доволі складно отримати змістовну і зрозумілу інформацію по розкладу поїздів та електричок, адже довідкової служби немає, а касири не завжди мають інформацію про оперативні зміни в розкладах поїздів та електричок (але загалом це і не входить в їхні функціональні обов’язки). З диктором на станції теж не склалося – про прибуття електричок та поїздів оголошує черговий станції, часто такі оголошення дуже важко зрозуміти, оголошують невчасно і нечітко та й не всі динаміки працюють, тому оголошення важко почути навіть перебуваючи в віддалених частинах платформи, немає звукового сигналу, який повинен звучати перед оголошенням і привертати увагу пасажирів (саме з його допомогою оголошують інформацію на перспективних міських станціях та вокзалах), тому нерідко з динаміка можна почути переговори залізничників по службовій рації.

Про будівлю вокзалу та платформи можна сказати одне – вони не розраховані на такий населений пункт як Буча, вокзал затісний і платформа не дуже зручна і коротка (наприклад кожного ранку о 6.30 до Бучі прибуває електричка з Києва, яка відстоюється на боковій колії і вирушає на Ірпінь робити посадку і відправлятись на Київ, тільки через те, що в Бучі не вистачає для неї платформи).

На станції (поки що) зупиняється один пасажирський поїзд 359/360 Київ-Львів-Київ ( в обох напрямках), через непридатність високої платформи для прийому пасажирських поїздів зупинку даного поїзда зробили «технічною», хоча сміливі бучанці продовжують на нього сідати на нашій станції (незважаючи на формальну заборону і колосальні незручності при посадці), а все через складність проїзду до центрального вокзалу столиці (незручні пересадки та значні витрати часу на проїзд.

Зараз «УЗ» почало радикально реформувати як приміське так і міжміське сполучення, починаючи з травня 2012 року поступово більшість поїздів дальнього слідування перетворяться на денні експреси, в яких буде обмаль зупинок, але будуть визначені пересадочні вузлові станції – комфортні, зручні за географічним положенням, з достойним рівнем сервісу для пасажирів, на яких будуть зупинятися більшість пасажирських поїздів і на яких буде зручно здійснювати пересадки на електрички і автобуси приміського сполучення. У нашого міста є всі шанси отримати таку станцію, але в цьому питанні має попрацювати місцева влада, адже «УЗ» не особливо проявляє ініціативи, що вимагають додаткових витрат.

Варто зазначити - Буча перебуває в дуже зручному географічному положенні, від нашого міста однаково зручно добиратися до більшості населених пунктів Бородянського, Києво-Святошинського, Вишгородського та навіть Макарівського районів, але потрібні відповідні автобусні маршрути. Якби наше місто отримало таку станцію - виграли б насамперед самі бучанці, адже вирушити в подорож до багатьох міст та регіонів нашої держави можна було б не виїжджаючи до столиці! Однак, якщо вчасно місцева влада не візьметься за це питання, то станція Буча після незначного косметичного ремонту перетвориться на маленький транзитний зупиночний пункт для електричок, і то не для всіх (як приклад зараз на станції не зупиняються прискорений електропоїзд Київ-Рівне-Київ).

Розділ 2. Наші автобуси..

Автобуси, що курсують від Бучі в прилеглі населені пункти – дуже болюча тема як для бучанців так і для гостей нашого міста.

На багатьох маршрутах взагалі забули «що таке розклад руху», автобуси (маршрутки) відправляються по розкладах які собі планують самі водії. В святкові дні (Новорічні свята, Великодні та інші) про більшість маршруток та автобусів у нашому місті можна взагалі забути, водії просто не виходять на рейси, при цьому немає жодних попереджень чи оголошень про відміну автобуса в той чи інший день, а люди змушені йти пішки або витрачаються на таксі (змова?).

Часто на маршрути виходять зламані машини, які виконують кілька рейсів і вирушають на ремонт, відповідно наступні рейси до кінця дня по цьому маршруту вже не виконуються. Цікаво, що останнім часом на бучанські маршрути «Ірпінське АТП» (монополіст перевезень в нашому місті) почало виставляти найгірші машини, наприклад на маршрут №15 Буча-Блиставиця та №15-К Буча-Мироцьке, незважаючи на великий пасажиропотік виходять малі по пасажироємкості машини, на 15-К взагалі виходить автобус на 16-18 місць, крім того надзвичайно зношений, що навіть сидіння під час руху гойдаються в різні сторони, хоча це дуже популярний маршрут.

На маршруті 381-К Буча-Київ теж свої проблеми – це деякі хамовиті водії і поношені, брудні маршрутки, які до того як вийти на бучанський 381-К вже перевозили всю столицю і весь Ірпінь (цікавий факт – на маршрути Ірпеня виходять виключно найкращі та найкомфортніші автобуси, які тільки може запропонувати перевізник).

Досить важко планувати свої поїздки – в Бучі навіть нема діючого розкладу руху автобусів та маршруток, на стовпі біля кінцевої зупинки (вокзал) висить розклад майже десятирічної давнини, де можна знайти навіть такі маршрути як №12 Вокзал-Ястремщина та №16-К Вокзал-Баланівка, що так і не прижилися в нашому місті, завдячуючи перевізнику, який так і не зміг забезпечити безперебійний рух цих маршрутів (навіть на перших етапах їх існування). Проте «ірпінське АТП» продовжує «покращувати сервіс» своїх перевезень, відкриває нові маршрути, які хоч і користуються частковим попитом, але мало зручні бо курсують в обхід Бучі (як приклад - маршрут №11 Ірпінь-Мих.Рубежівка проїжджає по вул.Кірова в Бучі, але на вокзал «Буча» не заїжджає).






фото автора