Консультація адвоката: Як повернути борг

Відповідь:
Для того, щоб повернути борг за розпискою, можна використовувати декілька способів. Так, перш за все, Ви можете пред’явити боржникові претензію із пропозицією погасити заборгованість, указавши всі негативні наслідки для недбайливого боржника: стягнення інфляційних втрат, 3 % річних за користування грішми кредитора, які згодом тільки зростають.

Претензія повинна бути викладена в письмовій формі та відправлена боржнику. Краще претензію відправити рекомендованим листом з повідомленням.
Необхідно зазначити, що пред’явлення боржникові претензії є обов’язково першим кроком, якщо в розписці не вказаний конкретний строк повернення боргу. В такому разі момент одержання боржником претензії, стане початком перебігу терміну (а саме 30 днів) протягом якого боржник буде зобов’язаний сплатити борг.

Якщо після спливу 30-денного терміну повернення заборгованості боржник не повертає гроші, можна переходити до судового способу стягнення заборгованості. Для цього Вам необхідно звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Після подачі позову рекомендую звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника (але в заяві Ви маєте чітко вказати, на яке саме майно повинен бути накладений арешт).
Варто наголосити, що правильне оформлення розписки може значно полегшити повернення боргу. Так варто обов’язково зазначити повністю прізвище, ім’я, по-батькові позичальника та позикодавця. Не завадить зазначити додаткові анкетні відомості: рік народження (особливо в населених пунктах з розповсюдженими прізвищами та іменами), домашню адресу, номер паспорту. Також варто обов’язково зазначити у розписці суму боргу (і числом і прописом) та вказати валюту.

Разом з тим, кращим варіантом буде оформлення не розписки а договору позики.
Договір позики укладається як в усній, так і в письмовій формі. У ЦКУ зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ).
Отже, з положення закону вбачається, що проста письмова форма обов’язкова для договору позики, тільки коли позикодавець – юридична особа, а також в усіх випадках, якщо сума договору позики перевищує встановлений законом розмір.
Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з них договір може бути нотаріально посвідчений.

Письмово оформлений договір позики, який буде нотаріально засвідчений, зможе достовірно підтвердити факт передачі грошей боржнику, адже за наявності лише однієї розписки боржник може відмовитися від «авторства» розписки. Щоб підтвердити написання розписки саме боржником доведеться робити почеркознавчу експертизу, що в свою чергу створює пов’язані з цим певні незручності.
За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

Необхідно зазначити, що процедура стягнення боргу за виконавчим написом є такою самою, як і процедура стягнення на підставі рішення суду. Тобто, після одержання виконавчого напису Ви звертаєтесь до Державної виконавчої служби.
Треба звернути увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦКУ на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тобто укладаючи договір позики Ви можете додатково оформити розписку.

В будь-якому разі укладаючи договір позики або хоча б правильно оформлена розписка, Ви себе законодавчо убезпечите від неповернення боргу. Варто наголосити, якщо письмового документу про борг не має, то Вам ні які свідки не допоможуть, навіть якщо їх буде дуже багато, адже закон прямо забороняє посилатися на покази свідків у разі відсутності письмового документу.