ОБ’ЄДНАНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

На виконання Закону України, навколо Бучі, як міста обласного значення, будуть об’єднуватися два десятки населених пунктів в радіусі 20 кілометрів. Про об’єднавчий процес та його сьогоднішні результати доповідав депутатам та представникам громадськості мер міста Анатолій Федорук на позачерговому засіданні сесії Бучанської міської ради, яке відбулося 12 травня.

Ставлення до самого факту об’єднання територіальних громад багато в чому кондиціонувало атмосферу сесійної зали. Представники підрозділів виконкому, громадські активісти та депутати міської ради мали різні підходи до розуміння питання, що часто не співпадали. Та й як можуть співпасти такі діаметрально протилежні погляди, як: «Реформа давно визріла» та «Реформу розпочато передчасно»? Або, «Спочатку треба вивчити думку громад навколишніх сіл» та «Треба перше спитати бучанців»? Або така протилежність: «Буча тільки виграє від об’єднання» та «Інфраструктура міста не готова до різкого зростання громади»?
В ході доповіді міського голови присутні ставили небайдужі, часом навіть доволі гострі запитання, а саме:

• Наскільки фінансово спроможними є територіальні громади, які приєднуються до Бучі?
• Наскільки фінансово спроможним буде майбутнє об’єднання?
• Які кошти потрібні для проведення реформи?
• Чи не замало часу відводиться на проведення цієї реформи?
• Що отримає або втратить Буча від об’єднання?
• Чи не постраждають наші школи та дитсадочки?
• Чи витримає навантаження зрослої громади наша лікарня (ІЦМЛ)?
• Чи не виникає конфлікту інтересів з містом Ірпінь у питанні об’єднання?
• Яким чином після об’єднання координуватимуться місцеві бюджети, власні надходження та державні субвенції?
• Як здійснюватиметься надання адміністративних та комунальних послуг, а також транспортне сполучення в територіальній громаді, що простягнеться на 20 кілометрів?
• Чи буде вироблена перспективна програма розвитку такої громади?


Давайте послухаємо пряму мову Анатолія Петровича, який особисто разом з робочою групою в ущільненому режимі відвідав два десятка перспективних, з точки зору об’єднання, населених пунктів. Там він зустрівся з представниками місцевої влади, депутатами, мешканцями і вималював цілісну картину майбутнього об’єднання.
До того ж, він входить до складу обласної робочої групи щодо проведення реформи, тож має глобальне бачення процесу в цілому. Слово Анатолію Федоруку.


– За законом, сільська, селищна або міська рада може приймати рішення з ініціативою приєднання до сусідньої громади. Я, як міський голова, звернувся до сусідніх територіальних громад, з якими ми межуємо, з пропозицією про об’єднання. Наше рішення фактично базується на врахуванні 20-тикілометрової зони обслуговування майбутнього адміністративного центру. Одразу хочу підкреслити наступне: мова не йде про приєднання якоїсь громади до міста Буча.

Місто Буча виконуватиме, за цим законом, функцію саме адміністративного центру, бо після зникнення в ході проведення реформи районних державних адміністрацій та районних рад вся повнота відповідальності за організацію життя в селі, селищі, місті лягає на місцеве самоврядування. Але ж одні громади є більш спроможними, а інші менше, тому місцеве самоврядування потребує загального корегування та організації. Отже, законодавець передбачив, що центрами об’єднання за визначенням мають бути районні центри, бо вони успадковують відповідну районну інфраструктуру, та міста обласного значення.


Ми пройшли шлях від 2003 до 2007 року, щоб вибороти собі статус міста обласного значення. Тому маємо ту якість, яка дозволяє нам звернутися до низки сусідніх територіальних громад. Найвіддаленішими з них є села Здвижівка та Пилиповичі. Хочу вас проінформувати, що в кожній з цих територіальних громад ведеться жваве обговорення. Завдяки нормі закону, вони всі мають право вільного вибору – залишитися в зоні дії адміністративного центру в селищі міського типу Бородянка або в місті обласного значення Буча.

В цьому процесі у інших громад також виникає бажання бути самостійною адміністративною одиницею. Зокрема, селище Гостомель вийшло з пропозицією об’єднати навколо себе села і бути для них адміністративним центром. Відбувається жвавий діалог, ведеться робота й обговорення з кожною громадою. Результат має бути наступним: кожна громада має на своїх зборах, у визначений законодавцем спосіб, прийняти обдумане рішення.


Повторю важливу тезу: мешканці цих населених пунктів не стають громадянами міста Буча. Вони мають свою громаду – село чи селище, свої межі, свою містобудівну документацію. Вони будуть стало розвиватися, як розвивалися донині в межах своїх відповідних місцевих рад. Буча у разі такого об’єднання стає для них адміністративним центром.

Стосовно фінансової спроможності, маю зазначити, що місто Буча стабільно виконує затверджений бюджет, який з року в рік збільшується. Виконуються і планові фінансові показники, які щороку доводить до нас Міністерство фінансів України. Тож на сьогоднішній день відбувається наступна річ. Як записано в Конституції, держава гарантує фінансування делегованих функцій у сфері освіти і охорони здоров’я. Держава збирає різні види податків, а ресурси у вигляді трансферів та субвенцій направляються на фінансування делегованих функцій.

На свої самоврядні функції місто Буча збирає 52 млн. гривень. Селище Гостомель – 39 млн., селище Ворзель – 11 млн., селище Немешаєве – 8,2 млн., селище Бабинці – 3 млн., і, практично, інші села і селища – по 1–1,6 млн. гривень. Зовсім невеличкі місцеві бюджети за рахунок сплати податків мають такі села, як Луб’янка, Мироцьке і Козинці. Тож, коли ми сумарно підрахуємо виконання бюджету на 1 січня 2015 року, то отримаємо абсолютну цифру 138 млн. гривень.


Цього фінансового ресурсу є достатньо, щоб утримувати всю інфраструктуру, яка існує в кожному селі, селищі та місті Буча зокрема – в тих параметрах, які існували на 1 січня 2015 року. Дякувати Богу, законодавець своїм рішенням у напрямку децентралізації зробив перший крок, пов’язаний з Бюджетною реформою. На поточний рік місцевому самоврядуванню залишено 100% акцизу, який на 1-ше січня не враховувався на виконання бюджету. Тож кожна територіальна громада, яка розвиває відповідну інфраструктуру і підпадає під сплату акцизу, зараз має додатковий плюс. Скажу, що, в середньому, по нашому об’єднанню ця сума за 1-ий квартал становить шість мільйонів гривень від акцизу.

Для ілюстрації абсолютних показників візьмемо село Мироцьке, яке має найменшу питому вагу у зведеному бюджеті. Територія в межах сільської ради становить 3000 га, разом з їхніми паями за межами села. Якщо взяти найнижчу грошову оцінку, яка існує в селі Здвижівка, як найвіддаленішого регіону, та навіть поділимо її на два, то отримуємо цифру сплати земельного податку 12 млн. гривень в загальному об’ємі територіальних громад. Треба розуміти, що ми взяли найменшу нормативну грошову оцінку та ще й поділили надвоє.

Я розповідаю всі ці речі з єдиною метою. В місцевій громаді, в результаті процесу об’єднання та появи завдяки реформи нової якості, обов’язково гарантується розвиток населеного пункту – за рахунок тих податків, які ми нині адмініструємо. А з 1-го січня ми маємо також адмініструвати податок на нерухомість – житла та об’єктів промислової і комунальної власності. Це ще одна підтримка, яку дала держава територіальним громадам, які йдуть шляхом розвитку місцевого самоврядування. Тому навіть та абсолютна цифра 138 млн. гривень, яка була на 1 січня, є вчорашнім днем. Ми маємо розуміти, на яку якість ми вийдемо в фінансовому забезпеченні на 1 січня 2016 року, з перспективою на 2017-ий.
Кожна місцева громада в об’єднанні має реверсом отримувати цей фінансовий ресурс, причому зростатиме не лише центральна садиба, але й найвіддаленіший населений пункт, який увійшов в дане об’єднання.

Відповідаючи на запитання про витрати на проведення реформи, зазначу, що дана реформа в межах всієї України не коштуватиме практично жодної копійки. Навпаки, фінансові ресурси будуть заощаджені. Адже припиняється фінансування районних державних адміністрацій та районних рад. Наприклад, утримання службовців будь-якого району, від комунальних витрат до заробітної плати, потребує 9-12 млн. гривень. Ще один приклад – це зміна назви вулиць. Ми це пройшли у себе. Окрім зміни таблички, яку проводить муніципалітет або власник садиби, більше ніяких затрат у нотаріуса, МРЕО, ДАІ, паспортному столі, будь-яких інших установах, непотрібно нести. Згадаймо 31 грудня 2006. З 1 січня 2007 року вступала в дію Постанова Верховної Ради про статус Бучі. То хіба 28 тисяч жителів понесли якісь затрати чи відчули якийсь дискомфорт? Зовсім ні!

В зв’язку з запровадженням адміністративного центру зміна відбудеться в документах. З мапи щезне, наприклад, напис «Бородянський район». Нова назва у даному випадку звучатиме так: «Бородянська селищна об’єднана громада». У нашому випадку адреса писатиметься так: «Бучанська міська об’єднана громада, село Мироцьке, вулиця Остапа Вишні». Отже, законодавець передбачив, що зміна адміністративного устрою не впливає на затратну частину. Держава пройшла вже цей шлях. Адже, пенсійний реєстр – єдиний. Реєстр соціальної служби – єдиний. Головне, що ця система працює. Приїхала людина з Луганської області в будь-яку точку України, надає паспортні дані та ідентифікаційний код. Заходять базу даних Єдиного реєстру, і не треба їхати назад в Луганськ, брати свою справу і везти її знову. В даному випадку, першим кроком до децентралізації та цього об’єднання є саме адміністративна реформа. Людині не потрібно їхати в інший район за своєю пенсійною справою в районне управління Пенсійного фонду чи в будь-яку іншу структуру. База даних передається автоматично.

В Україні точиться багато дискусій з приводу того, що реформа має виконуватися дуже швидко. Фактично, реформа, яку ми зараз реалізуємо тягнеться в Україні вже 24 роки, а точніше з моменту ратифікації країною Європейської хартії про повсюдність місцевого самоврядування. Але політичним вождям не було вигідно передавати повноту повноважень центрального органу на місцевий рівень. Зараз же, практично, робиться перший крок на шляху до децентралізації. Бо передати повноваження можна лише в рівнозначні громади, а це можливо тільки за умови створення об’єднаних громад.
До 15-го липня ми маємо завершити погодження на рівні обласної робочої групи, Кабінету Міністрів і отримати рішення Верховної Ради. Адже з 15 липня стартує процес формування бюджету на наступний рік, і фінансування має бути вже на об’єднання, а не на райони.


Стосовно надання послуг, то для зручності ми плануємо створення центрів адміністративних послуг в Гостомелі та Немешаєве. Зокрема, мова йде про розрахунковий сервісний центр Обленерго, Газконтори, Держкомзему, архітектури, інших служб, які будуть передані в органи місцевого самоврядування. Тобто, послуга наближається до споживача.
Щодо транспорту, то об’єднання, а не обласна державна адміністрація, матиме право визначати маршрути та перевізників. Ми плануємо створити принаймні три кільцеві маршрути по території об’єднання. Причому прибуткові та затратні маршрути будемо виставляти на тендер одним лотом.

Запорукою сталого розвитку населеного пункту є дотримання принципу – скільки ти привніс в бюджет, загальну скарбничку, стільки ж пропорційно реверсом отримаєш. Так не буде, щоб центральна садиба отримувала більше, а віддалені пункти менше. Якщо продається земельна ділянка в Бабинцях, то кошти йдуть тільки в бюджет Бабинців. Мають бути збережені інтереси кожного села, селища.

Ми максимально зацікавлені в тому, щоб не зростало навантаження на садочки, школи і лікарні міста, але розвивалися місцеві навчальні заклади і медичні заклади. Кожна громада має свої межі, містобудівну документацію, бюджет. Тому вона повинна працювати на свій розвиток.
3 0

газета: "Бучанські новини" №19 від 15 травня 2015 року
Бучанський район
 Інші новини по темі:
13 серпня: Прийнято рішення про створення двох об’єднаних громад – Бучанської та  Гостомельської

13 серпня: Прийнято рішення про створення двох об’єднаних громад – Бучанської та Гостомельської

Бучанські новини
Бучанська сесія: Депутати підтримали питання про добровільне приєднання територіальних громад

Бучанська сесія: Депутати підтримали питання про добровільне приєднання територіальних громад

Буча та регіон
Бучанській об'єднаній громаді бути! Рішення прийнято.

Бучанській об'єднаній громаді бути! Рішення прийнято.

Буча та регіон
Анатолій Федорук: Межі Бучанської громади можуть зрости

Анатолій Федорук: Межі Бучанської громади можуть зрости

ВИКОНКОМ
Депутати облради підтримали звернення до ВРУ щодо Бучанської об’єднаної територіальної громади

Депутати облради підтримали звернення до ВРУ щодо Бучанської об’єднаної територіальної громади

Бучанські новини
Комісія Київської облради - не встановила фактів порушень в діяльності посадових осіб Бучанської міської ради

Комісія Київської облради - не встановила фактів порушень в діяльності посадових осіб Бучанської міської ради

Буча та регіон
Питання об'єднання територіальних громад (+опитування)

Питання об'єднання територіальних громад (+опитування)

Буча та регіон
Децентралізація заради розвитку

Децентралізація заради розвитку

Суспільство
Міська рада: Засідання робочої групи з питань об’єднання територіальних громад

Міська рада: Засідання робочої групи з питань об’єднання територіальних громад

ВИКОНКОМ
Нові населені пункти об’єднуються в територіальну громаду Бучі

Нові населені пункти об’єднуються в територіальну громаду Бучі

Бучанські новини
Законодавство: Врегульовано механізм об’єднання тергромад із суміжних районів

Законодавство: Врегульовано механізм об’єднання тергромад із суміжних районів

законодавтство
«Владі до запитання»: Мер Бучі на Центральному телеканалі (відеосюжет)

«Владі до запитання»: Мер Бучі на Центральному телеканалі (відеосюжет)

Бучанські новини
19 громад створили асоціацію «Київська агломерація»

19 громад створили асоціацію «Київська агломерація»

Буча та регіон
Бучанська ОТГ: Блиставиця визначилися «на всі 100!»

Бучанська ОТГ: Блиставиця визначилися «на всі 100!»

Бучанські новини
31 березня: Відбулась сесії Бучанської міської ради

31 березня: Відбулась сесії Бучанської міської ради

ВИКОНКОМ
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 370 днів з дня публікування.